Історія виникнення та розвитку електронної сигарети та кальянуБагаторазові та одноразові електронні сигарети з ароматними рідинами стрімко підкорюють весь світ. Хтось, використовуючи сучасні девайси, назавжди кинув палити, інші лише знайомляться з асортиментом пристроїв та замінюють ними кальяни, а деякі люди викликають негативні емоції. Проте електронні сигарети нікого не залишають байдужими. Поговоримо про те, коли з'явилися перші девайси і як вони змінилися за десятки років.

Електронні сигарети: історичний екскурс

Поняття «вейпінг» та «вейп» у перекладі з англійської «vapor» означають «пар». Така назва обумовлена принципом роботи пристроїв. Вони виділяють не дим, як звичайні цигарки, а створюють пару, яку вдихають курці.

Процес модифікації вейпів був досить довгим і досі не зупиняється. Ключовими етапами розвитку можна назвати такі розробки:

  1. Перші згадки створення пристроїв, схожих на сучасні електронні сигарети, були ще 1927 року. Американський вчений Джозеф Робінсон розробив електронний випарник, який вдалося запатентувати лише 1930 року. Його створили для того, щоб забезпечити людей із захворюванням бронхів засобом, що дозволяє прискорити процес одужання. Принцип роботи пристрою полягав у тому, що пристосування шляхом випаровування спеціальної рідини на основі трав створювало пару, яку потрібно було вдихати. Недосконалість технології, а також недовіра з боку хворих і суспільства в цілому, призвела до того, що такий геніальний винахід відлякував людей і, відповідно, не мав успіху. Тож про нього незабаром забули.
  2. Лише через 33 роки розробки такого пристрою відновив Герберт Гілберт. В основі його ідей були закладені винаходи Робінсона. У 1963 році він запропонував використовувати розроблений пристрій як альтернативу звичайному курінню. Бажаний ефект досягався завдяки проходженню повітря через фільтр, змочений раніше в ароматизаторі з тютюновим смаком. Також у пристрої був нагрівальний елемент. Він збільшував температуру повітря, що пропускається через фільтр.
    Інформація про «нову бездимну сигарету без тютюну» була опублікована в журналі «Наукова механіка» у 1965 році. Незадовго до цього Гілберт запатентував свій винахід.
    Проте електронна сигарета не витримала конкуренції з активно розвиненим ринком тютюнових виробів. Більшість компаній, яким Гілберт пропонував співпрацю, відмовлялися запускати масове виробництво неперевірених пристроїв.
  3. У 1998 році, на основі напрацювань Герберта Гілберта, тютюнова компанія Phillip Morris випустила новинку – вапорайзер. Принцип роботи пристрою полягав у тому, що звичайні цигарки, що використовуються, піддавалися нагріванню, а не горінню. Таким чином вдавалося мінімізувати кількість смол та канцерогенів, що виділяються під час куріння. Однак цей пристрій курці не оцінили. Оскільки на розробці та випуску вапорайзера компанія Phillip Morris зазнала збитків, далі розвивати цю ідею не стали.
  4. Аналог сучасних електронних сигарет було створено 2003 року китайцем Хон Ліком. Він і його батько були затятими курцями, які страждають від захворювань легень. Саме тому Лік шукав заміну сигарет і створив електронний засіб доставки нікотину. Нікотинові пластирі та жуйки не давали бажаного ефекту. Тому китаєць пішов іншим шляхом і створив альтернативний пристрій, що дозволяє зробити куріння безпечнішим.

Перші електронні цигарки просто підірвали китайський ринок. Після отримання двох євразійських патентів, заручившись підтримкою фабрики Golden Dragon Holdings, було налагоджено серійне виробництво. Принцип роботи пристрою полягав у створенні пари із суміші пропіленгліколю та ароматизатора. При цьому девайс як візуально, так і на смак мало чим відрізнявся від звичайної сигарети і більше нагадував кальян.

Кальян чи електронні сигарети?

Електронні сигарети – вінець еволюції сигарет та кальянів. Хоча візуально кальяни та електронні пристрої мало схожі, все ж таки вони мають багато спільного. Наприклад:

  • відсутній процес горіння. За фактом, випари з кальяну та з електронної сигарети не є димом. Під час куріння виправляється волога, у першому випадку з «начинки», у другому – з рідини;
  • склад заправок практично ідентичний. У рідині для електронних сигарет міститься чистий нікотин, а суміші для кальяну він виділяється з тютюнового листа.

Відмінністю є наявність у рідині для електронних девайсів пропіленгліколю, що дозволяє розріджувати суміш, а в заправці для кальяну – патоки, що надає солодощі. Тому результат роботи кальяну та електронної сигарети однаковий – курець вдихає пар, практично ідентичний за складом.

Електронні сигарети: нові розробки

Звичайно, згодом електронні сигарети модифікували багато компаній. 2010 року на ринку з'явилися пристрої EGO-T. Візуально вони скидалися на невелику коробочку з кнопкою. Проте курці не оцінили цей девайс.

Незабаром у продажу з'явилися електронні сигарети з батарейним блоком, які здобули великий комерційний успіх. З того часу виробники регулярно випускають новинки з оновленим та розширеним функціоналом, ергономічним дизайном, різними смаками рідин, що нагадують кальяни.

Мех-моди та бокс-моди – «розумніші» пристрої на ринку електронних сигарет. Перші працюють за принципом прямого замикання атомайзера на батарею, другі удосконалені. Вони мають акумуляторну батарею, дисплей та плату.

У 2017 році вейп-системи потіснили електронні системи доставки нікотину з різноманітними уподобаннями. Вони відрізнялися від попередніх аналогів складом рідини і стали популярними завдяки наявності сольового нікотину, який швидше та простіше засвоюється організмом та наближений за рівнем кислотності до середовища людського організму.

На даний момент затребуваними є не лише багаторазові, а й одноразові електронні сигарети. Вони мають обмежений ресурс (100-2500 затяжок). Принцип роботи цих систем практично ідентичний дорожчим вейп-системам, проте підкуповує їх доступна вартість, ергономічність, компактність та можливість регулярно міняти девайси, пробуючи нові смаки.


Дата: 22.01.2022 Переглядів: 113 Коментарі: 0

Пов'язані товари

Коментарі

Написати коментар